Протікала ріка між двома берегами
Але щастя в житті вони разом не знали
Він був дубом кремезним з коріннями в землю
А вона калиною, співанкою в серці
Його віти тримали життєві негоди
Він по осені з листям, долав перешкоди
А вона дарувала всім грона чарівні
І піснями звабляла, вони були дивні
Він тримався в житті на стійкому паромі
І не маючи поряд затишку у домі
Лиш вона рятувала всіх поглядом дивним
І для нього цей погляд, здавався чарівним...
Не судилося дубу калину зманити
Бо нема того корню, що міг поріднити...
Так і досі співає йому серенади
Та мелодії дивні йому не до вади
Бо коріння їх різне разом не зіллється
І не бути калиною в дубі у серці....
Протікай же ріка між двома берегами
Хай же доля гірка їх розсудить піснями
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161440
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.12.2009
автор: TigraAgara