Зимові міражі…

Черешневим  білим  цвітом
Вкрилася  зима.
І  чарівна  білосніжна
Вишня  розцвіла.

Знов  лечу  у  сад  думками,
Хочу  повернуть.
Що  не  стерлося  з  роками,
Серцю  не  забуть.

Що  із  того,  що  я  каюсь:
Не  вернуть  назад.
Я  від  всього  відрікаюсь:
І  біжу    в  наш  сад.

А  сніг  валить,  сипе,  сіє.
Б"є  мене  в  лице...
Серце  моє  чомусь  мліє,
Згадує  усе...

Не  пов1рю!..Цвітом  вишні
Всипаний  стоїш...
Повернулись  дні  колишні...
Ти  іще    миліш..

І  я  знов  молодша  стала..
Ти  -  іще  юнак...
Раптом  казка  ця    розтала...
Сумно  стало    так...

На  мить  щастя  усміхнулось...
Сипе    білий  сніг  ...
Від  печалі  похитнулась,
Ледь  не  впала  з  ніг...

Сніг  мете  і  замітає
Світлі    міражі...
Але  пам"ять  не  згасає...
Жити  ще  весні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161706
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2009
автор: Н-А-Д-І-Я