Зоряне небо,сердечні муки
смак поцілунку і сльози розлуки,
ти вже не мій і не зможеш ним бути ,
я вже забула як це любити.
Я вже не знаю як далі жити,
скільки так можна долю ганьбити,
Я залишаюсь на віддалі злого
й хочу вірити що нема вже лихого.
Світ не змінився, змінилася я,
я не наївна і вже не твоя.
Сльози й печаль загартували мене,
я вже безпечна від сердечних проблем.
Війна розуму -це ще нормально,
ну а серця-це вже не легально.
Життя воно таке, можливо щось планує
та течія його сама руйнує.
Можливо це ще ми не розумієм
та з часом й досвідом зумієм
зрозуміти суть, плинності життя
логіку його та майбуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161804
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2009
автор: Schatzi