Нема дорожчого у світі ніж рідна мама.
Мамо, мамо... Голубко сивая моя,
Привітна, ніжна та ласкава,
Моя ти страднице свята.
Так, так – свята. Я не боюся
назвати іменем таким
мою коханую матусю.
Бо стільки весен, літ і зим
Мене від бід охороняєш,
і молишся й недосипаєш
у Божі ночі... Мамо, ти
мені, як зірка з висоти
тепло даруєш рік від року,
хоч я вже й виросла нівроку.
А ти продовжуєш невтомно
мене голубити. А я... О, Боже милий,
Чи достатньо тобі належне віддаю?
Але повір мені, що я люблю
Тебе всім серцем і душею
любов’ю ніжною своєю.
Твоєю ніжністю живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161838
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.12.2009
автор: Адель Станіславська