Відштовхнута

Відштовхнута,  й  ніким  не  зрозуміла,
Будуючи  скалічене  життя,
Крізь  терня  йшла,    підводячи  несміло
на  світ  лукавий  очі.  Забуття...
Яке  воно  жадане,  коли  душу,  
чи  винну?  –  розривають  на  шматки.
Коли  крізь  сльози  я  сміятись  мушу,
Лишаючи  цей  біль  на  всі  роки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161957
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.12.2009
автор: Адель Станіславська