Засилаю я сватів!!!
Рідних, родичів братів,
Щоб засватати Дуняшу
Кращу дівку в селах наших!
Зробив крока я у клуню,
Зразу вгледів дівку Дуню.
Відкриваю очі я!!!
Бачу мекає коза....
Відкриваю сказать ріт,
Гарбуз в руки, від воріт!
Ось так вона Дуняша,
Краща дівка в селах наших!
Ліпших своїх женихів,
Випробовує на спів....
А звичайних, не козаків,
Відправляє миттю з хати!
Мабуть буде дівка стара,
Чи ж потрібно гонорара?
А, може той її візьме,
Хто грошей їй привезе?
Ні! Лиш на того поведеться,
Коли знайде друга серця.
Й буде вірною подруга,
Коли стріне свого друга!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162041
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2009
автор: tosikosan