Не слухай ти мене. Не слухай!
Бо я безжалісна брехуха.
Я серед ночі тільки справді вільна.
Я в повню відьма, я варила зілля.
Я привертала і тебе й його
Щоб спробувати хмелю серденька твого.
Я на мітлі, тай серед ночі.
Не заглядай в мої холодні очі.
Ти душу збережи і спину.
І не куштуй кохання мого зі смаком полину.
Ти не чекай від мене слів жагучих
Шукай білявку це «реально круче».
А я лише вкраду у тебе серце
Я його вирву і підсмажу з перцем.
Ти духом хирлявий мені не рівня.
Бо я вмираю вранці з першим криком півня.
Не слухай ти мене! Йди спи!
Бо я на смак полину і ропи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162070
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.12.2009
автор: Контрабас