Світить місяць, поряд зорі ,
Через товщу сфери, промені
На сніг кидають свої
І виблискують кришталем у темряві ночі.
Морозить морозенко,віхола принишкла,
Тихо, тихо навкруги.Яка краса.
Сніг тихесенько літає і падає, і сідає,
Божа благодать мабуть на Землю зійшла.
Я насолоджуюсь зимою,природи білизною,
ЇЇ неперевершеною красою, незайманністю...
Я прошу Зиму протриматися до Водохреща,
Хочу побути дівчинкою у казці ще.
А потім, як Бог дасть, так і буде...
Побудь Зимо, не йди!!!
Ми розчистимо дороги, снігові завали,
Врятуємо людей від загибелі,
Тільки не потрібно нам води,
Нехай побудуть невеликі морози, заметілі,
Місячне сяйво кришталю, скрипучі сніги,
Щоб Новий рік ми гарно зустріли з ними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162090
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2009
автор: Макієвська Наталія Є.