У нашій владі, на Україні,
одні нікчеми й мудаки.
Не то, що як за Хмельничанка,
славетні й добрі козаки.
Якби одного з влади взяти,
з теперішніх дурних часів,
і в Запоріжжя, тай заслати,
до наших славних козаків.
Наприклад візьмем : Янукович,
«пєтух» і бройлерний кабан,
На Запоріжжі б бив підкови,
і був би повний уїбан.
За зраду нашого народу,
за слово руське в ці часи,
йому б розкалену підкову,
вони запхали у труси.
А Ющенка, хуткіш візьмемо,
та він ж єврей а не козак,
за зраду неньки-батьківщини,
його б повісили на гак.
За руки ті , які не крали,
та милі очі, та обман,
висів би довго, і не знімали б,
бо він є тоже уїбан.
А Юля наша чарівниця,
її б рукою за труси,
до Ющенка би при підняли,
вже дві єврейські ковбаси.
Усю би владу, всіх по черзі,
навчили чесноти й добра,
тоді вернулися б до дому,
народ кричав б «Привіт!Ура!».
І все тоді би нам вдалося,
усе би кожен мав із нас,
і більше нам не довелося б,
качати з закордону газ.
Усі науки піднялися б,
економічний різкий «БУМ»,
на всю планету голосився б,
наш український рідний шум.
Тай молодь наша не тужила б,
і не курила сигарет.
І алкоголю би не пила,
бо в цьому вже нема потреб.
Бо всі би ясно розуміли,
що сила це – здоровя й час.
Гармонію тре будувати,
усе залежить лиш від нас.
І десь Шевченко усміхнеться,
можливо десь на небесах,
а ми співатимемо разом,
що в Україні добрий час.
І словом тихо поминемо,
тай заспіваємо для Вас,
героям неньки України,
усе здійснилося , Тарас.
Тепер, в цім нашім новім світі,
панує радість та добро,
а в Україні проживати,
у кожного тут є бабло.
Замітно стала виправлятись,
вредна міліція у нас.
Тепер поможе якщо треба,
в любий для тебе скрутний час.
Тепер банкірів вже немає.
Один НАЦ банк цвіте для всіх,
і всім кредити позичає,
не мати підприємства – гріх.
В нас кожен з нашого народу,
все має, гроші та тепло,
і одяг класний покупає,
сепер харчі а не фуфло.
Тепер кредити надаємо,
усім країнам досхочу,
й за це проценти не беремо,
куда вже більше богачу?
Наша країна , наша мати,
її ми будем годувати,
«Допомагати будем Вам!»,
так депутати кажуть нам.
Не словом роблять а ділами,
бо діалогу з козаками,
забути їм вже невдалось,
і Ющенко тепер не лось!
Він поняв істину просту,
що Українці не в пусту,
століттям гнили і страждали,
себе тортурам піддавали.
Щоб їх надія мала все,
і вітер в полі донесе,
до тих могил де помирали,
за незалежність генерали.
Тепер настав цей дивний час,
і доля неньки вже у нас,
тому зберемося до купки,
піднімемо неньку ще не раз.
Щоб всім велося і булося,
І сиве мамине волося,
озолотилося у раз.
Щоб в нас було усе гаразд.
І в Вас і в всіх і всюди.
Щоб на планеті Земля.
Жили лиш добрі люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162388
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2009
автор: zaer