Десь угорі сонце горить тьмяно
Я загорну жмутки промінь в себе
І дам тепла, щоб зажили рани,
Мрію вдихну і відпущу в небо.
Я так люблю ніжне його тіло,
Що променить краплями зір соку
Я розпростав свої стрімкі крила
Щоб замолить збуджений свій спокій.
Небо впаде і огорне літом,
Радо вберу подих його мрійний
Душу свою я просякну світлом,
Щоб не забуть, що я таки сильний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162898
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.12.2009
автор: grey