Кібер-простір заповнено звуками,
павутиння із проводів
по куткам, по усім ущелинам
позатикано -
б'ється пульс електричних струн.
Вода по нейлонових трубах
у кишечнику підвалів
несе цілющу надію
з отруєних мінералів.
В мозок вживленно телебачення,
люди - роботи з штучного м'яса,
не мають власного бачення -
проміняли чуже на власне.
Штучне сонце в пластмасових вікнах
тягне крижані руки...
все живе втекло від реальності,
все живе - в жертву науки.
І немає живого ні в чому,
все фантазія, все - ілюзія
І не має рідного дому,
лише кімната і номер № ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163039
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2009
автор: М. Вольная