Простір.
І тихо, ні звуку.
Погляд мій впертий у безмір.
Чогось чекаю у муках,
Очі у темряві
мерзнуть.
Спогади-образи тиснуть,
Серце здавивши чуттям:
Перший мій крок у дитинстві,
Кроки...
Драбина життя...
Серце, чому ти розквітло?..
Я озираюсь на здогад –
І натикаюсь на світло.
Це твій оголений погляд...
Музика –
крила –
угору! –
Пісня –
політ –
танець –
простір –
Думка –
чуття –
правда –
слово –
Все так велично і просто.
Музику Світла і Смислу
Тиша собою не здушить!
Бо у пориві злилися
Наші оголені
душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2009
автор: Оксана Рибась