Не у моїх руках заплакала бандура
Від розпачу, зриваючись на крик
Стояла осінь чорна і похмура
Останній промінь сонця у тумані зник.
Осіннє чорне і холодне жало
У груди б’є, як кулі навісні
Скажи, бандура, що із нами стало,
Що ми співаєм лиш сумні пісні.
Скажи мені, моя багатослівна
Чому ридаєш скривджена, сумна
Похмура осінь, там зима-царівна,
Але ж за нею вслід прийде весна.
Прийде, тому що завжди так бувало
Тепло сердець здолає всі морози
Скажи, бандуро, що із нами стало,
Якщо сміємось, то лише крізь сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163143
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.12.2009
автор: Курпіль