Злетілись ворони із неба,
Мов сіра хмара заніміла,
Чи бути долі в чорних хмарах?
Чи доля є у цій омані?
А вчора пролітали круки,
До них я простягала руки,
Хотіла істину почути,-
«Можливо круки чули правду?»
Та загримів із неба постріл
І розпалив гірку ненависть,-
«Прошу, спинися чорний вороне,
З’їдати тіло моє голе!»
Слова молитви чуло сонце,
І запашні зелені трави.
Також почули білі голуби,
Принесли мир дотиком золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163276
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.12.2009
автор: dovira