1
Кащінська доба – диба,
Так, тортури.
Наче й не раба.
Невже ж повна дурка?
Грати на вікні…
Чи до них я звикну?
Замість меду книг –
Ліки, ліки. Ліки.
Замість теплоти –
Тисячі запитань:
Де?.. Коли і з ким?...
«Жити чи не жити?»...
Навіває жах
Чорний морок літер –
Недотепний жарт.
Може я «з привітом»?
Той –Тутанхамон,
Той – дитячій м’ячик,
Той – від сміху змок,
Той – неспинно плаче…
І мене несе –
Гальмувати марно:
Тріснуло яйце –
Стадія імаго.
2
Боже, яке безглуздя
Це відчуття свободи! –
Стіни в яких я б’юся,
Щось на мене находить.
Лежати б краще нишком,
Згорнучись в бублик спати. –
Ребрами в ребра ліжко
Пробує проростати.
Слон на павучих ніжках,
Хмари у черевиках –
Гарна картина вийшла…
Знову заходить лікар…
Слухаю хвилі часу:
Десь народилась зірка.
Завтра в лікарні кастинг,
Я вже до цього звикла:
Питиму суміш сонця
З хіною безнадії….
Човгають ноги зомбі.
Я не така – я мрію!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163430
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.12.2009
автор: Полякова Ника