* * *
Не виняток – закон життя кривавий:
Знов виберу того, хто серце звабить.
Блищить намисто помилок тотальних:
Приймаю я з одруженням вітання;
На щастя келих б’ю, за рік – тарілки.
По вуха у багні – мені все мілко.
Так радість я залишила позаду:
Він замість квітів подарує зраду.
Приймаючи її, всміхнуся «змію»
Крізь зуби: я удар тримати вмію.
Ковтаю біль, із но-шпою зручніше.
Коли ж сховаю душу в егонішу?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163726
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.12.2009
автор: Полякова Ника