Роса з дитячими очима
Упала бережно в траву…
Туман, неначе вийшов з диму,
Де місяць втратив булаву.
А теплі зорі, як в кориті,
Немов в акваріумі дня…
Бач, трави медом всі налиті,
Мурахів вузлик біля пня.
Молодичок на небо здерся
І, мов гороховий стручок,
Висить собі, як те відерце,
Що хтось повісив на гачок.
Глибінь і ніжності, і зору,
Де пізній птах веде ключі…
Ти подивись, мій друже, вгору
І довго-довго помовчи!
2009рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163906
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.01.2010
автор: Ninel8