Тихо шепочуть квіти
У ранковому садку
Якщо слухати уміти
Почуєш від них люблю
На яскравих пелюстках
Написані слова кохання
Як стане вітер у полях
Упаде квітка остання
Збережемо ж їх красу
Символ щирих почуттів
Для цього нажми паузу
Та обдумай що хотів
Не варто тут спішити
Казать образливі слова
Краще губи розтулити
Щоб просить пробачення
Аби у пам"яті лишилась
Добра згадка про життя
І печаль не народилась
А лиш вічне почуття
Вдихну на повні груди
І тебе я ніжно поцілую
Лишень мені усе прости
Бо тобі ж я все прощаю
Це кров гуляє в жилах
А значить ми іще живі
І все у наших силах
Тож кохаймо ми собі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164124
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.01.2010
автор: Yurik87