Дорогичин

Данилови  рекъшоу  .  не  лѣпо  есть  держати  нашее  ѡтчинъı  крижевникомь  тепличемь.  рекомъıмь  .  Соломоничемь  .  и  поидоста  на  нѣ  в  силѣ  тѧжьцѣ  .  приаста  град.    мсца  марта  старѣишиноу  ихъ  Броуна  ӕша  .  и  во  изоимаша  .  и  возъвратисѧ    Володимѣръ
                                                               Галицько-Волинський  літопис
                                                               (Іпатіївський  список,  ХІІІ  ст.)

Лати  сталеві,  гострі  списи,
На  білих  туніках  мечі  і  хрести  –
Рицарське  військо  рушає  в  похід:
Орден  Тевтонський  прямує  на  Схід.

Місто  над  Бугом  –  добрий  почин  –
Штурмом  захоплено  Дорогичин.
Конрад  з  Мазовії  –  тевтонський  васал  –
Гордий,  що  руську  фортецю  здолав.

Древнє  Підляшшя  –  Руська  земля:
Віднині  це  вотчина  «війська  Христа».
Хай  начуваються  єретики:
Для  них  хрестоносці  вогонь  принесли.

Крові  потоки,  стогін  людський  –
Несуть  окупанти  порядок  новий.
Хто  захистить  православних  слов’ян  –
Нещасних  беззбройних  міщан  і  селян?

Плаче  Підляшшя  гіркими  слізьми:
«Де  ви,  славетні  руські  князі?»
Плачуть  малеча,  старі  і  жінки  –
Ждуть  порятунку  від  руських  полків?

Звістка  тривожна  в  Галич  летить.
Там  на  престолі  Данило  сидить.
Воїн  хоробрий  і  мудрий  політик,
Він  хрестоносців  здатен  розбити.

В  день  березневий  лід  рве  мости  –  
Стали  у  полі  червлені  щити  
На  землю  Підляську  гордо  ввійшли
Галицьке  військо  й  волинські  полки.

Став  проти  них  із  раттю  в  залізі
Бруно  –  магістр  суворий  і  грізний:
«Бійтесь,  слов’яни!  Наші  списи
Знищать  слабенькі  ваші  полки!»

Довго  тривала  битва  гаряча,
Та  все  ж  усміхнулась  Данилу  удача
Рицарське  військо  розбите  до  скону,
Бруно  до  руського  втрапив  полону.

Радіють  Підляшшя,  і  Галич,  й  Волинь:
Звільнено  гордий  Дорогичин  .
Впиши,  літописцю,  в  свої  сторінки
Руськую  славу  -    хай  гримить  на  віки!


Івано-Франківськ
листопад  2009р.  –  січень  2010р.


Примітка:  йдеться  про  розгром  військом  Галицько-Волинського  князя  Данила  Романовича  в  березні  1237  р.  (за  іншими  версіями  1236р.)  заснованого  в  кінці  12-го  ст.  т.зв.  Добжинського  ордену,  який  на  той  час  був  державою  Великого  Ордену  Тевтонського.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164504
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.01.2010
автор: Сергій