Чатуй на неї у своїх віршах,
І не важливо,що ти їх не пишеш.
Коли вона говорить-їде дах,
Коли мовчить – тебе вбиває тиша.
Її брехня солодка,мов нектар,
А вже за мить цей погляд стане вбивчим.
Така нікчемна,та водночас дар,
Ти сам її донині ще не вивчив.
Болить душа і розривається твій мозок,
вона ж не вміє все ось це сприйняти.
А ти втомившись просто просиш дози
її обійм,до цього не звикати.
Чатуй на неї у своїх віршах,
і не важливо,що ти їх не пишеш.
Коли вона говорить-їде дах,
коли мовчить – тебе вбиває тиша..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164627
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.01.2010
автор: Biryuza