Не розпускай із мрій тісні манжети
і не розтрушуй відблисків страждань.
Мій ангел ще до нині дуже впертий,
він не пробачить нам оцих вагань.
Змінити колір аури так зручно,
ще трохи і засяє зверху німб.
Ти посміхаєшся буденно,штучно,
бо ще знаходишся у владі сивих німф.
І знов катує струджене сумління,
я відпускаю в плавання твій дух.
Мене ти вигадав-сумне створіння,
і зникну я,лиш відпусти той рух.
Але коли я повернусь додому,
не намагайся зупинити час.
Мені усе це так давно знайоме,
і все це знову буде проти нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164708
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2010
автор: Biryuza