Щось на кшталт фотокарток при свічці,
Щось легенько торкнуло... і покинуло
Підем пішки
до Варшави, чи навіть до Праги.
Ну, а що молодим вар"ювати...
Тільки б більше не чутися спраглим
і босим.
Хтось просить
і мовчки сміється,
Поруч хось плаче
Плаче і мліє.
Я не знаю,що далі, Маріє.
Дніє...
Торкає струни і руки, що пахнуть
водою...
Стороною
Чужою піду напівкроком
і за окликом впізнаю.
І обернувшись,
Скажу звичне : привіт.
І обернувшись...
твариною лісу
інстинктивно
знайду собі пару
для світла, чи то свічки, чи то дня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164722
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2010
автор: Мойра