Просто іти до тебе...
Міряти лезом кроки,
Сірим життям амеби
кидати в тебе докір.
Знати,що маєш мрію,
чути,як ти сумуєш.
Сонну мою алергію
небом,дощем лікуєш.
Вірити в твою впертість,
знати,що ти єдиний...
Слухати слів відвертість
і зігрівати спину.
Зранку шукати щастя,
в думці завжди з тобою.
Потім в безмежність вдаться,
гинути геть німою.
Голось твій чути вічно,
знати,що чиню зраду.
Нищити час фізично,
запахом снів й шоколаду.
Десь через рік збагнути
те,що усе це "ВЧОРА"...
Знову забув маршрути,
знову упали гори...
Просто іти до тебе...
Міряти лезом кроки,
Стати життям амеби,
жити собі у докір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164759
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2010
автор: Biryuza