Такий захопливий сюжет
І не простий, мабуть, кінець
Він так захопливо любив
Він жив неначе в казці
Її бажав він, так бажав
Таку тендітну й іншу
Він вечорами малював
Коли ще сам її не знав
Він бачив дивні, дивні сни
Вона йому всміхається)
Він бачив це все на яву
Вона його торкається
Він дарував їй безліч слів
Таких палких і ніжних
Він дарував їй безліч днів
Таких легких й чарівних
Вона приймала все це, так
Вона його любила!
Та не одну на жаль любов
Сердечко це носило!
Одна любов була до нього
Шкода, що не єдина!
А інша…чи можливо інші
Вона не знала їх
Вона не знала скільки їх
Те інше – світле, ніжне, миле
Кохання не земне
Вона таїла й берегла
Для неї…так, вона була
Була для неї більш важлива
Вона її і захопила
Погано це чи ні? Мабуть
Та вам, на жаль, не осягнуть
Погано це було для нього
Він втратив її… Ні!
Для нього це велике горе.
Ну а вона…а що вона?
Для неї, це лиш доля
Потрібно просто зрозуміти
Кохання це нещасне
Не треба нам винити їх
За те, що так все сталося
Одна любов у її серці
Палати зосталася
Прости ж її, ненько
За те, що згубилася
Прости її, батьку
За те, що молилася
Не виніть її люди
За кохання щире
Покохала Україну – навіки єдину!
Вибрала її – рідну Батьківщину!
Вибрала її, і не відступилася
З Україною в серці
Вона залишилася!
Ми не можемо сказати
Чому це так сталося
Доля випала така
І з нею зосталася!
Нехай ж буде саме так
Для неї…
А що? Цього ж ще не було))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164828
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2010
автор: VendetTa