відкриті двері…

Не  тому,  що  відкриті  двері,
Я  заходжу  до  твого  простору,
Будем  вперше  колись  відверті,
Поговоримо  по-дорослому.

Ти  ідеш  вже  знайомим  шляхом,
Коли  схочеш  у  бік  звертаючи,
Для  планети  –    не  та  комаха,
Що  між  листя  живе,  гойдаючись.

Я  на  крок  відстаю  від  тебе,-
Кілометри  для  нас  не  розміри  -
На  своєму  путі,  бо  треба
Невідоме  знайти  у  просторі.

Що  ти?  –  так.  Уявляєш?  –  запросто.
Ти  повіриш  мені?  –  Повірила…
Довести,  поміж  болю  й  радості,
Що  любов’ю  ми  силу  міряли.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165059
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.01.2010
автор: Lenchikk_n