Хвилини щастя вже пройшли
Немов вода що плине
І залишились ми одні
Самотні й на одинці
Ми стали наче береги
Які ріка розбила
А в душах наших вже сніги
Які зима напорошила
Ми двоє вже по різний бік
У двох нас різні долі
І у моїй душі лиш крик
І серце рветься з болю
Я згадую слова твої
Й чудові наші миті
І очі твої чарівні
Немов небес блакиті
Я не забуду погляд твій
Що так світився щастям
І те що ти казала «мій»
Коли ми були разом
Однак обрала інший шлях
І об’єдналась не зі мною
І очі мої у сльозах
Сльозах від цього болю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165224
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: Петро М.