Ми вдвох з тобою під горіхом.
на лаві в парі біля брами.
ти лузав зернята й плювався
і шаркав довгими ногами
Ми під горіхом біля брами,
Від мами завтра на горіхи.
Ти так уміло матюкався
Коли чинив старий «Юпітер».
Я про музику й Вольтера
Ти про телята баби Німи.
Ми вдвох на лавці під горіхом
Ти вправно палиш синю« Пріму»
А висновок, він не чекає.
І не хотілось поспішати,
Та ти теля ще в більшій мірі,
Ніж навіть Німені телята.
Я підмітаю під горіхом.
усе що ти, крутий, нагадив .
Ми вдвох до болі дивна пара
Шекспір мабуть би сам позаздрив.
Нічого ще не має гірше,
Ніж час потрачений не плідно.
А я ще пошукаю принца.
Не біля брами, а деінде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165260
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: Ліза Рогачук