Знайшла себе в рядку з тих слів,
Що постають так просто на папері.
Неначе я гублюся в прозі днів
Й не дочекаюсь стуку в двері
Можливо і відкрию, та навряд
Бо я не хочу розказати людям
Про ті слова, що постають у ряд
Й показувать ненавченим тим суддям.
А що за судді?.....просто читачі….
Які не розуміють ціну слова…
Це я говорю не про «силачів»
Що нам дарують барвінкову мову….
Прекрасну мову їхньої душі
Яку я розумію дуже гарно
І знаю, що так важко в тишині
Прожити шлях й не бачити вульгарно….
Так хочеться мені знайти в житті
Людину, яка все би зрозуміла
Але немає в моїй ще статті
Душі, яка вірші всі оцінила
P.S. "силачі" - письменники, поети
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165293
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: SolOdka