Пісня вітру

Я  почула  голос  вітру,
Шепіт  сонця,  гомін  трав,
Сміх  зірок,  розмову  пташок...
Я  почула,  що  обрав
Ти  самотність  вже  назавжди.
Що  ж,  я  теж  її  візьму,
І  щоб  серце  не  стогнало  -
Яструбом  я  обернусь
І  до  тебе  полечу  я
З  вітром,  снігом  і  дощем,
Із  пташками  і  грозою,  
Або  ж  з  сонцем,  може,  ще.
Буду  слухать  твою  мову,  
Голос  твій,  твої  пісні,
Підхоплю  і  понесу  я
У  майбутні  дні.
Ти  самотній,  хоч  з  тобою
Буде  завжди  яструб  -  я...
Пісня  вітру,  сонця,  снігу  -
То  розмова  вже  моя.  

                                       2001  рік(  давненьке)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165411
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.01.2010
автор: Шабо