Тебе ми любимо сімє’ею
Хай що и кажеш там про нас.
Ти всіх турботою своєю
Оточуєш із часу в час!
Хоч ти уперто і не хочеш,
Що э найкраща визнавать,
З котами й татом ми охоче
тебе хотіли б привітать.
Ти наша зіронька яскрава,
Без тебе дім – не дім зовсім.
На диво завжди тут цікаво
Не тільки нам, а й друзям всім.
Ти сонце наше найтепліше
Бо гріеш нас, як тільки день.
Тобі ж вітання найщиріші.
Ти варта тисячі пісень!
Ми любимо як ти смієшся,
Розповідаючи нам щось,
Душі ти кожної торкнешся,
Як тільки засумує хтось.
Привітна, дружня, гостям рада…
Такою бачать всі тебе.
Велика дуже це принада,
Не бережеш лише себе.
Твої ручиці працьовиті
Вже скільки встигли перебрать,
Що столярі несамовиті
Тебе б не сміли обігнать.
І дуже тяжко розуміти,
Що посмішка в твоїх устах
Сьогодні рідкісна, я к квіти,
Що восени на квітниках.
Прошу, частіше посміхайся,
Серйозність зовсім не твоя!
За кожну віточку хапайся
Ще раннього свого життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165463
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.01.2010
автор: Ая