Крепдешином обшиті руки
Укладають моє волосся,
А помадно-рожеві звуки
Шепотять, як шумить колосся,
Про красиві речі у світі,
Про небачене і незнане.
Я б поїхала на Гаїті,
Але, мабуть, грошей не стане…
Я б укрила тебе покривалом
Тим, що десять років плекала,
Та одної любові замало –
Я ж у «неї» тебе украла.
Я знімаю сукню з тіла
І стираю фарби з обличчя.
Я так довго цього хотіла –
Клаптик серця в тебе позичить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165487
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.01.2010
автор: Мари Мари