А він багато писав –
Й писав просто прекрасно.
Вдало думки викладав,
Прозоро та ясно.
Він був поет-одинак
У прозаїчному світі .
До того ж - гарний юнак –
Завжди приємний, привітний.
Він був доволі мовчазний,
І такий незвичний.
Але занадто наївний,
Занадто романтичний.
Він вірив в райські сади,
В те, що краса врятує світ…
Але крила не піднялись –
І увірвався політ.
То він слав до редакцій вірші –
А йому відказали – "не треба.
З тебе не вийде хороший поет,
Тобі не хапати зірок із неба."
І його просто ніхто не підтримав
В потрібну хвилину.
Численних критиків листи
Замурували живого у стіну.
Далі, кілька років потому,
До нього слава нарешті прийшла.
Надрукували віршів його – з тонну.
А нові? Все вже, нема.
Та і про смерть його написали –
Сердцевий напад то був.
Але причини тому не вказали.
І кожен критик забув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165597
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.01.2010
автор: Гільйотина