Яку Україну ми хочемо мати,
Кого в ній і як повсякчас зустрічати???
Хто серце почує, заживить всі рани?
О ненько єдина, матусю кохана!
Багато персон, у всіх різні програми,
Одні обіцянки мандрують віками,
Вже більше не треба, набачились очі,
Нічого не чую, нікого не хочу.
Давно вже чужими в країні ми стали,
Якби ж наші предки про все це дізнались,
Який лютий сором, жахлива омана,
Немовби цигани накрили дурманом.
Чого ще чекати, що треба ще знати,
Ми просто повинні, ми мусимо встати!!!
Свобода солодка сама не настане.
Коли ж прийде щастя, майбутнє бажане?
Довести усім, що колонії - вето.
До цього ж іде безпорядок увесь цей.
Тож вибір за вами:словами, чи ділами.
Я ж за Україну гризтиму зубами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165737
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2010
автор: Цикнева