Забудемо…

Пусті  думки,  німі  слова
Немає  більше  що  сказати,
А  так  болить  і  рветься  голова
Пробач,  але  все  треба  забувати

Забудеш,  чесно,  це  пройду  і  знов
Ми  заживем  яскраво  та  чудесно
І  те,  що  колись  звалося  «любов»
У  щось  нове  переросте  напевно…

Я  знаю,  я  забуду  все,  що  є
Але  коли?Це  вже  нове  питання…
Бо  в  серці  ще  любов  до  тебе  в’є
Нові  нитки  і  стежечки  кохання…

Звичайно  буде  важко,  як  завжди  
Душі  погано  й  серце  рветься  вгору…
Коли  тобі  сказала….  «Просто  йди»
І  надала  свободи  всій    простори…

Мабуть  і  треба  так?а  може  ні?
Чому  ми  розійшлися…..це  безглуздо..
Чому  кохання  наше  вже  на  дні?
А  в  серці  відчуваю  –  якось      пусто….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166001
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.01.2010
автор: SolOdka