Без чого занедужає життя? - без світла, газу, слів про каяття?
А може, без кохання, друзів й волі?
Та ні, й без цього житимем доволі.
То що ж тоді тримає на плаву?
Кому завдячувати тим - що я живу?
Хтось скаже: звісно що хвалити треба Бога.
Все вірно, але все ж ще є тривога.
Що на землі затримує життя,
Що є його частинкою навіки?
З давніх-давен володарка вода
закерувала нашим світом.
Крізь призьму літ,
Щоразу з року в рік
Прямує із людиною завзято.
Без хліба проживе ще чоловік,
А от вода - це вічне свято.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166112
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.01.2010
автор: Цикнева