Там верби дивляться з води,
Спостерігають хід невпинний
Там спокій дихає теплом,
І ніжить затишок вечірній
Там аромат наповнює сади,
Веде до міркувань про вічне
Там оселилась тінь краси,
Й відлуння музики магічне
Це місто квітів, в нім - перлина
Окраса дивна тих країв,
Вона покірна і грайлива
Мистецтво, мов родина їй
Просякнута ним з літ невинних
Віддалась, залишку нема
У русі кожному присутнє
Воно дарує цвіт життя,
З ним поєдналася навіки,
Говорить погляд, вірний знак
Огорнена у відгуки солодкі
Вона розквітла наче мак
Все збереже в скарбниці згадок,
Де не зів'яне стиглий плід
Його скуштує в дні майбутні
У ностальгічну, сиву мить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166315
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: diva