Ми всі стоїм, ми всі чекаєм
Трамвая, далеко
Далеко на південь
Хтось піде
Хтось розвернеться, рушить додому
Згадає втому, вчорашню
Мені зносить башню
Від цього світу
Куди ми підем
Звідки вийдем
Куди ми всі разом прийдем
Заради чого
Навіщо
Вітер свище
А нам все вище, то нижче
Не зрозуміти
Нічого
Стараюсь для кого
Сподіваюсь
Колись покохаюсь із нею
З твоєю, тінню твоєю
Бажаю цього так
Стрибаю, майже поряд відчуваю
Все викидаю
З голови, та не забуваю
Її, вона поряд
Це майже горе
Бути поруч
Духовно, а не тілесно
Коле прийде. Весна
Чекаю, як дива
Голова запаморочилася, хтиво
Цілую, ласкаю, твій подих
Твій образ перед очима
Моя кохана примхлива
Чарівна і навіть ніжна
Дивовижна, мила загадкова
Щаслива, як та підкова
Що щастя дарує
Щастя дає, мені тобі
Нам разом
Якби опинитися знов
Тече у венах кров
Пульсує серце б’ється
Спеціально для тебе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166390
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: УКРАЇНЕЦЬ