ЗЛИВА

Заплакали  вулиці  Львова,
По  них  качався  дощ  спиною.
Розкрилась  парасолька  нова
У  мене  вмить  над  головою.

А  вітер  дихає  у  спину,
То  зникне  в  просторі  бажання.
То  рве  з  плечей  моїх  хустину
Нестримно,  різко,  без  вагання.

Лягла  на  груди  порожнеча
І  злива  тріскотить    галопом,
Біжить,  де  з  неба  гуркотнеча
Над  містом  вже  несеться  боком.

Танцює  дощ  на  парасолі
Під  музику  і  регіт  вітру.
І  блискавки  вогонь  на  волі
Міняє  в  небі  всю  палітру.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166520
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.01.2010
автор: Анжелла