Іди…

Ріка  надій  тече  невпинно
І  сподівання  щедро  розлива
По  цій  землі,  по  вічному  невмінню
Іти  по  ній.  А  вчинки  і  слова  
Карбують  особистість,  вчать  терпінню
Крізь  хуги  йти.    І  зціпивши  вуста      
Боротись  із  неправдою  і  тлінню.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166758
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.01.2010
автор: kriwoy