Сумна-печальна тиша туманні гіацинти
Махають пелюстками потворності цинізму
і сизий дощ плює дрібненькою слюною
на голови романтикам калюж і водостоків
Дощ барабанить тихо об ополонки шибок
Він так знущається з мігрені песимістів
не дасть заснути сонним розхитаним примарам
що цідять із аптечки настій валеріани
злим сірим декадансом всіх закупорить вени
тих хто сидить в калюжі і в ній не бачить неба
дивилась я на нього крізь льод холодних вікон
і він сказав що встигне й до мене ще добратись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166777
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2010
автор: VenusInFurs