Sometimes you cry, Sometimes you die,
But when you die you don’t cry …
Заклопотаний життям не помічаєш чистоту думок,
Вони ,мов величезні кораблі, проносяться повз тебе,
Лише коли смиренно сядеш на розжаренний пісок,
Тоді твій погляд ,очищений добром, досягне неба…
I’m thinking, of a better place,
A place where I can think…
Читаю поглядом катастрофічні зміни,
Фатальних винаходів людства,
Помилок у житті повинно бути в міру,
Нас кожен крок наближує до вбивства…
The things you say, kills more people,
Than the things you do…
Паралель між небом та землею,
Проводити щоденно небезпечно,
Адже не винайшли ще панацею,
Що вирішить всі Божі суперечки
What a hell?
Oh, sorry it’s not a hell it’s earth…
Багаття часу горить захоплено й невпинно,
Спалюючи до попелу людські проблеми
Змінюючи віри ясний погляд докорінно,
Згинаючи граматично вірно всі дилеми.
If you can do it, than do it,
But if not… Than do it anyway.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166817
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2010
автор: Ярослав Клочник