Наповнені серцем любові стріли
Прямують у небо, до зір.
Як думи кохання такі вже несмілі
Та сповнені словом про мир.
Забуті гармати жадання
Занурені в воду, на дні.
Згадають своє існування,
Прилинуть де думи мої.
На краю мого небосхилу,
Як кільця, вогнисті бажання
Сягнули далеко у світ.
Як роки, барвисті доладдя,
Схилились на захід й на схід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2010
автор: Анна Черненко