За К. Мотрич.
---------------
Мово! Моя рідна і єдина!
Із любистку, м"яти ти зросла.
Ти води Дніпровської краплина.
Від зорі і місяця зійшла.
Мово! Моя мудра Берегине!
Не дала погаснути вогню.
Рід наш український не загине.
Чесну я обіцянку даю!
Мово! Ти велична й нероздільна.
Ти - Надія, Віра і Любов.
Ця любов до тебе непіддільна,
Бо козацька в жилах тече кров!
Наш народ багатий на таланти.
Сила вічна золотих пісень.
І про це усі повинні знати:
Віримо у завтрашній ми день!
Мово! Невмируще твоє Слово!
Ти давала силу, довгий вік.
І безсмертя і міцне здоров"я,
Хто молитись на це Слово міг.
Мово! Ти дивись - я на колінах
І за всіх благаю і прошу:
Ти прости нас лише в тому винних,
Що не завжди берегли красу.
Вічним забуяй же Словом віщим.
Рідну Україну ти спаси.
І пробач тому, хто є ще грішним.
Наш народ оберігай завжди!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166999
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2010
автор: Н-А-Д-І-Я