Ніхто нам правди не відкриє,
Ніхто...допоки світ стоїть,
"-Мовчіть,живіть,терпіть,любіть"-
Ну а МЕНЕ хто зрозуміє???
Ляльки,бездушні люди,маски,
Холодний розум.Насміх.Час,
Який,як завжди,проти нас,
Не вірять навіть діти в казку...
Одна нещирість,пустота
Доводить нас до божевілля,
Оте дозволене свавілля...
Це називається "Життя"???
Це не життя,це існування,
Із дня на день,із року в рік...
З душі болючий рветься крик...
Але терпи:дрес-код -мовчання.
Ми ніжні і люб"язні з кожним...
А позаочі...хай б не чув,
А то б ім"я своє забув
І заїкатись став би точно...
Всім праву простягаєм руку,
А в лівій за спиною ніж:
Кого захочеш,того ріж,
Бо ж на чужу плювати муку.
...Ми кажемо"Прощай",ми кажем "Не вернуся",
Ми кажемо"Не люблю,мені вже всеодно,
Минуле-то минуле,тепер то вже не то"...
В той час,коли кохання кричати серце змусить...
...А пам"ятаєш,були разом,
Не було фальші і брехні,
Слова були правдиві всі,
Що думала я,те й казала...
...Я так втомилася від зради,
Куди не ступлю-всюди біль,
На рану кожен сипле сіль,
Нема від жодного розради...
...Ти знаєш,інколи ТАК шкода,
Що втратила тебе назавжди,
І...я надіюсь,кажу правду:
Можливо,ще поверне доля.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167018
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2010
автор: Never Say Never