Марево зимнє.

Блякле  марево
З  минулих  слів...
Скуйовджене,
Ледь  дотліває
Під  світанок,
Ледь  чутний  
Голос  кривди,
Що  тінню  
На  стінах  міста
Ще  жива,
Примарою
Крізь  втому  
Поринає.
Хурделиця  стихає.
І  тільки  
Хустка  біла  з  її  плечей
На  людство  перейшла...
Вже  без  образ,
Без  болю  і  без  сну
Лишає  нас  зима.
На  бал  весни  
Вона  пішла!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167115
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2010
автор: Шабо