він її не розуміє...та що то тільки він...всі вважають трохи навіженою та дивною...
але вона знає до чого йде вперед...їй не треба нікого бачити поряд...
бо поряд може бути лише її тінь...і нічого більше...вона вже нічого не відчуває...
то все закрите в її особистому замку...до якого нікому не потрапити...бо він там...за безмежністю...стоїть на лезі мрій та страждань....
"вона ще не знала ніколи, що таке любов, вона не любила ніколи,попросту в неї нерви загрубі до такої тонкої гри"... не потрібна їй та "тонка гра",та вона знає що їй потрібно...що потрібно її істинному "Я"...тепер її ніщо не спинить...
і лише ті перцепції надали їй того поштовху...того...що може зробити її щасливою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167392
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2010
автор: РоксолянаКеменя