Невже будуть крила!?
Невже буде сонце!?
Душа не заплаче,
Душа не застогне.
Закінчиться смуга, -
Пусті сподівання!
І в радість негода,
Сильніше кохання!
Та ні, ще не час…
Але Господи, милий!
Я марно радію,
Опалюю крила.
Я вірю тобі
Та дивлюся на небо.
Я знов сподіваюсь,
І знаю, так треба.
2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167486
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2010
автор: Александра Черная