Мелодія зимових вечорів,
ранкових снів спаплюжена мармиза.
Блукає поруч біль чужих віршів,
снаги дарує стомлена реприза.
Як не любити чисту цю порУ,
коли в уяві тануть лейтмотиви?
Твої октави вірять в мою гру
і зберігають чиєсь сонне диво.
Горнятко кави,наче оберіг
спрямує погляд в вічність,без образи...
Втомившись і вже падаючи з ніг
зима вмирає під акорди джазу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167531
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2010
автор: Biryuza