2). О, таточку рідний, татусю мій милий,
Пішов ти собі в небеса.
У труні так мирно лежиш ти красивий,
Душа твоя з нами, я зна.
Так швидко, так рано пішов ти від нас,
Пішов у незнаний нам світ.
Я згадувать буду тебе кожен раз,
Любити буду сотні літ.
О, таточку рідний, татусю мій милий,
Не встиг завершити одне.
Як виросту гідною, будеш щасливий,
Як ні, то пробач вже мене.
Я знаю, мине оце горе, я знаю,
І потім усе буде добре.
Та хочу сказати тобі, що кохаю,
За твоє серденько хоробре.
3). Вже третій день пішов, а ти лежиш в труні.
І ще я не збагнула.. реальність це, чи ні.
Усе як у вісні, так швидко сталося.
Що прийде ця біда, нікому й не здавалося.
А серце так болить, тремтить, горить, пече.
І кров така холодна по жилах вже тече.
Сльоза із мого ока так без зупинку ллється.
Бо твоє щире серце сьогодні вже не б’ється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167601
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.01.2010
автор: Olko