Моєму найріднішому (вже покіному) татові3

Пішов,  закрив  ти  очі.
Заснув  ти  мертвим  сном.
І  бачити  не  хочу,
Що  в  світі  за  вікном.
Заснув  і  не  проснувся.
Поблід,  похолоднів.
Я  хочу,  щоб  вернувся,  
щоб  жити  ти  зумів.
Лежиш  в  холодній  трунві
І  оком  не  моргнеш.
А  дні  оці  всі  згубні
Тепер  вже  не  вернеш.
Я  хочу  лиш  одного,
Щоб  ти,  хочу,  воскрес.!
Не  зміню,  жаль,  нічого,
Несу  тяжкий  свій  хрест.
Отак  пройшла  секунда,
Година,  пройде  рік.
А  біль  все  ж  не  забуду,
Тужити  буду  вік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167672
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.01.2010
автор: Olko